Ми не чекаємо, коли настане майбутнє.
Ми створюємо його сьогодні.
Підсумки III Харківського міжнародного юридичного форуму
Поділитися:

Підсумки III Харківського міжнародного юридичного форуму

24 вересня 2019 року відбулось урочисте відкриття III Харківського міжнародного юридичного форуму, на якому серед почесних гостей були присутні перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук та голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України Михайло Смокович.

Відкриття форуму

Організаторами заходу виступили Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національна академія правових наук України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство юстиції України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, за підтримки Харківської обласної державної адміністрації та Харківської міської ради. Генеральним партнером форуму була компанія Simcord.

У форумі взяли участь фахівці у сфері юриспруденції з-понад 20 країн світу, зокрема представники з Великобританії, США, Німеччини, Естонії, Мальти, Білорусі, Латвії, Литви, Казахстану.

Учасники форуму

Упродовж п’яти днів провідні експерти економіко-правової сфери в межах панельних дискусій, тренінгів, круглих столів та лекцій обговорювали найбільш актуальні проблеми сучасності: питання кібербезпеки та оновлення цивільного законодавства, майбутнє цифрових активів і розвиток нової інформаційної економіки на базі технології блокчейн, європейську інтеграцію, загрози у секторі безпеки, а також інші питання економіки та права у сфері інформаційних технологій.

Круглий стіл

25 та 26 вересня 2019 року в межах форуму спікери компанії Simcord виступили зі своїми доповідями, у яких всебічно розкрили можливості та перспективи технології блокчейн і Системи Bitbon для становлення та розвитку ринку інформаційних ресурсів і послуг.

Фахівець у сфері IT-права Вікторія Резчик виступила з доповіддю «Правова природа Системи Bitbon», у якій було обґрунтовано переваги формування довірчих економіко-правових відносин у Системі Bitbon та особливості її функціонування.

Заступник генерального директора компанії Simcord Сергій Литвиненко розповів про соціально орієнтовані мережі та економічні екосистеми нового покоління на базі технології блокчейн. У своїй доповіді спікер підкреслив переваги алгоритму забезпечення консенсусу Community PoS і розкрив можливості нової економіко-правової моделі взаємовідносин на базі технології блокчейн.

Круглий стіл

Доповідь Марії Хакімової, правознавця у сфері фінансових технологій, торкнулася проблеми правової та технічної обмеженості природи криптовалют, розкрила економіко-правову природу цифрових активів та перспективи їхнього впровадження в нову інформаційну економіку на базі технології блокчейн.

Генеральний директор компанії Simcord Александр Кудь провів брифінг про роль Системи Bitbon у розвитку нової інформаційної економіки на базі технології блокчейн, у ході якого розкрив нові можливості застосування технології блокчейн у реальному секторі економіки для представників економічної, юридичної сфер та бізнес-спільноти.

Круглий стіл

Як експерт на доповідях також був присутній фахівець із цифрових активів компанії Simcord Олександр Басюк, який детально відповідав на запитання учасників, пов’язані з технологією блокчейн та цифровими активами.

27 вересня 2019 року відбулася панельна дискусія «Майбутнє цифрових активів: фінансово-правовий погляд», на якій обговорювались такі актуальні теми, як порівняльний аналіз властивостей криптовалюти та цифрового активу; правове регулювання криптовалюти та цифрових активів у Європейському Союзі, у країнах Східної Європи, у Сполучених Штатах Америки та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні; світовий досвід визначення цифрових активів та багато інших.

Під час свого виступу на панельній дискусії Александр Кудь провів презентацію наукової роботи — колективної монографії «Цифрові активи та їх правове регулювання у світлі розвитку технології блокчейн» (автори — Александр Кудь, Микола Кучерявенко та Євген Смичок). Це видання містить унікальний теоретико-методологічний матеріал, який розкриває сутність роботи технології блокчейн та дає відповіді на запитання: чому технологія блокчейн є саме інформаційною технологією; які законодавчі ініціативи з регулювання технології блокчейн існують у світі; у яких країнах та в яких сферах вона вже використовується на державному рівні; чому саме цифрові активи є тим інструментом, використання якого сприяє не лише формуванню довірчих відносин у суспільстві, але й якісним перетворенням світової соціально-економічної системи; якими є правові аспекти регулювання похідних від технології блокчейн інструментів.

Насамкінець панельної дискусії «Майбутнє цифрових активів: фінансово-правовий погляд» було підписано підсумковий протокол, у якому сімома підписами головних спікерів дискусії було підтверджено, що технологія блокчейн може стати основною рушійною силою еволюції не лише української, але й світової економіки, а також фактором кардинальних змін у сфері правового регулювання технології.

Ознайомитись із підсумковим протоколом панельної дискусії Ви можете, перейшовши за цим посиланням:
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/simcord-site/pdf/itogovyj-protokol-panelnoj-diskussii-ua.pdf

Протокол підкреслив необхідність правового аналізу технології блокчейн як структурного елементу майбутнього Інтернету та можливостей його застосування в усіх сферах суспільства. Учасниками дискусії ухвалено рішення щодо створення Центру розроблення правових рішень у сферах застосування технології блокчейн та формування на його базі робочої групи з розроблення та систематизації термінології, категорійного апарату нормативно-правових актів, що регулюють технологію блокчейн.

Окрім того, згідно з підсумковим протоколом, 5 грудня 2019 року в м. Києві відбудеться засідання Центру розроблення правових рішень у сферах застосування технології блокчейн на тему «Стандарти інструментів блокчейну», у якому візьмуть участь правознавці та провідні фахівці у сфері технології блокчейн. Підсумком засідання стане підписання відповідного протоколу, положення якого можна буде використовувати під час підготовки пакета документів для реалізації проекту цифровізації України.